Atheta coriaria

Хижий жук Atheta coriaria (синонім — Taxicera coriaria) належить до ряду твердокрилих (Coleoptera), родини коротконадкрилих (Staphylinidae). В природних умовах зустрічається в Європі, Північній Америці, Австралії, Новій Зеландії, Чилі та на Канарських островах. Вид інтродукований до багатьох країн як агент біологічного контролю. Хижак широко використовується для боротьби зі сциаридами (Bradysia brunnipes, Bradysia paupera), мухами-береговушками (Scatella stagnalis), а також окремими стадіями (2-а личинкова) розвитку західного квіткового трипса (Frankliniella occidentalis). Альтернативною поживою можуть також бути дрібні комахи, що водяться в субстраті — молі, ногохвістки, бродяжки кореневих борошнистих червчиків та ін.

Жуки Atheta coriaria мають забарвлення від світло-коричневого до темно-коричневого кольору. Дорослі особини 3–4 мм завдовжки, з витягнутим тілом і короткими крилами, тіло вкрите волосками. Комаха здатна піднімати черевце догори, а в умовах небезпеки може побігти чи злетіти. Кожна особина жука поїдає 10–20 жертв на добу. Личинки тонкі, блідо-жовтувато-білого кольору, з розвитком забарвлення стає темнішим. Личинки досить рухливі. Яйця невеликі, молочно-білого кольору. Онтогенез ентомофага включає такі етапи: яйце, личинка(3 вікові періоди), лялечка та імаго. Час проходження циклу онтогенезу (яйце-імаго) складає від 10 до 21 дня, в залежності від гідротермічних умов існування. Тривалість життя дорослої особини приблизно 20 днів. Статеве співвідношення 1:1. Плодючість самки ентомофага складає 150–190 яєць. Рівень популяції змінюється в залежності від сезону й пов'язаний з чисельністю потенційних жертв (харчовим ресурсом). В умовах конструктивних споруд імаго ентомофага не впадають у діапаузу. При нестачі їжі виду притаманне явище канібалізму.

Застосування

Хижий жук Atheta coriaria може широко застосовуватися в системі захисту овочевих і квітково-декоративних культур, суниці садової, грибів. Зважаючи на високу рухливість ентомофага, застосування в умовах відкритого ґрунту не рекомендується. Хижак добре адаптується в різноманітних середовищах (мінеральна вата і кокосове волокно) і тонкостінних матах, що використовуються при вирощуванні рослин.

Atheta coriaria має більш тривалий життєвий цикл і розвиток його популяції триває довше, ніж у Hypoaspis, тому Atheta рекомендується використовувати разом з Hypoaspis для кращої ефективності. Моніторинг імаго й личинок хищака здійснити нескладно, достатньо лише поворушити верхній шар (1–2 см) ґрунтового чи рослинного субстрату, щоб виявити у ньому переміщення комах. Ефективність діяльності ентомофага перевіряють за допомогою жовтих клейових пасток (показники відлову шкідника).

Біологічний агент є найбільш ефективним за умов малої чисельності шкідника. За низької щільності популяції шкідника здійснюють виселення матеріалу із розрахунку 1–5 дорослі особини на 1 м². Якщо виселення проводиться на початку вегетації культури, то зазвичай достатньо однієї інтродукції хижака. В осередках розвитку шкідника (особливо представників родини Sciara) колонізацію хижака проводять із розрахунку 10 особин на 1 м². Випуски ентомофага проводять системно, до моменту стабілізації популяції. За необхідності випуски проводять повторно.

Оптимальними гідротермічними умовами для розвитку й розмноження хижака є: температурні умови 25–28°С, відносна вологість повітря — 60–85%. Нижній температурний поріг для розвитку і розмноження виду становить 12°С.

Не слід застосовувати вид в профілактичному режимі, оскільки, за високої щільності хижака і недостатності харчової бази, можливий прояв канібалізму.

Переваги

• висока мобільність виду в пошуку джерела їжі;
• висока інтенсивність живлення; простота інтродукції;
• широкий спектр дії;
• високі темпи відтворення потомства (нарощування популяції);
• легко діагностувати ступінь активності виду при проведенні моніторингів.

Зберігання і транспортування

• захищати від попадання прямого сонячного світла;
• транспортувати і зберігати в темряві, при температурі 10–15°C;
• застосувати протягом тижня з моменту отримання.